Казка про Новий РікСклалось так, що герої цієї казки, хоч і любили відзначати різні свята, зовсім нічого не знали про свято під назвою Новий Рік. А все тому, що жили вони в лісі, далеко від людей. Але ось одного разу... А що сталося одного разу, ви дізнаєтеся, прочитавши казку.
«Казка про Новий Рік»
Автор казки: Ірис РевюУ далекому, казковому лісі стояла звичайна хатинка. Жила в ній хороша сім'я: батьки та діти. Хатинка ця так перебувала далеко від міста, що та дорога в це місто з часом забувся.
Сім'я жила дружно. Члени сім'ї постійно влаштовували собі маленькі свята. Майже всі вони були пов'язані з рідною природою: свята першого метелика і блакитної волошки, день народження Сонечка і день святкування щедрого врожаю. Тільки взимку, коли природа відпочивала, у них ніяких свят не було.
І ось одного разу в зимову пору, недалеко від хатинки зупинилася карета, запряжена трійкою коней. З карети вийшов молодий чоловік. Він звернувся до господарів хатинки з промовою: «Не допоможете ви мені вибрати гарну ялинку до Нового Року. А то свято – не за горами, і мені потрібна хвойна красуня».
А справа в тому, що жителі хатинки не знали ніяких зимових свят, і ніколи не чули про Новий Рік. І тоді юнак, старанно добираючи слова, розповів їм про чарівне, казкове свято під назвою «Новий Рік», про по цяцьковану ялинку доброго Діда Мороза та онучку його Снігуроньку. Він розповів про те, що під Новий Рік загадуюся різні бажання, і потім вони часто збуваються.
Господарі хатинки допомогли юнакові вибрати ялинку, а він навчив їх з підручного матеріалу робити ялинкові прикраси.
Незабаром юнак поїхав, а лісові мешканці почали готуватися до свята під назвою «Новий Рік». Батько вбрався Дідом Морозом, а мама – Снігуронькою. А ось ялинку рубати вони не стали. Навіщо їм в лісі зрізана ялинка? Вони просто нарядили ялинку, яка стоїть поруч з будинком, і стали водити навколо неї хоровод. А потім дружно кричали: «З Новим Роком!»
З тих пір вони завжди зустрічали чудове, славне свято — Новий Рік.
Казка про СнігуронькуЦя казка розповідає про те, як лісова красуня Снігуронька познайомилася і подружилася з королівською дочкою, принцесою Сніжаною, і про те, як з цієї дружби в казковому королівстві зародилася нова святкова традиція...
«Казка про Снігуроньку»Автор казки: Ірис РевюЖила-була дівчинка Снігуронька. І була вона така чудова, що зимове сонечко щоранку їй усміхалося і говорило: «Здрастуй, Снігуронька, здрастуй, люба!». Пташки, які не відлетіли у теплі краї, співали Снігуроньці пісеньки; зайчики вчиняли з нею прогулянки по сніжних галявин і косогорам.
Недалеко від лісу, в якому жила Снігуронька, стояв Королівський замок. У цьому замку жив король, королева і маленька принцеса Сніжана. Одного разу принцесу повезли на великих санях кататися вздовж лісової смуги, і вона побачила Снігуроньку. Снігуронька була одягнена в блакитну шубку з білим пухнастим хутром, і взута в блискучі срібні чобітки.
Дівчатка уважно подивилися один на одного. Принцеса Сніжана заговорила першою. Вона запросила в гості Снігуроньку на Новий Рік. Напередодні свята, Снігуронька, разом зі своїм улюбленим дідом, Дідом Морозом прийшли в гості в Королівський замок. Побачивши їх, Сніжана дуже зраділа. Дідусь Мороз зі Снігуронькою привітали короля, королеву і принцесу з Новим Роком. Королева-мати сказала дочці, що в часи її дитинства до неї теж приходили Дід Мороз зі Снігуронькою. «А я ніколи й не чула про це, і майже нічого не знаю про Новий Рік!» — вигукнула принцеса.
І Дід Мороз розповів їй про все, що знав сам. Про сріблястий сніг і Сніговика, про братів – дванадцяти місяцях, про Новорічну ялинку і подарунки, про те, що Новий Рік – це улюблене свято дітей. Всі були дуже задоволені і веселі. І з тих пір без Снігуроньки і Діда Мороза не обходиться жодне новорічне свято!
загрузка...
