Ситуація, в якій опинилася Україна, призвела до падіння ВВП, економіки і виробництва. Крім триваючої антитерористичної операції (а по суті – війни), на яку витрачається велика кількість коштів, перед країною також стоять боргові зобов'язання. І за рахунками доведеться платити, інакше економіку чекає повний крах. У цій статті ми зібрали інформацію про сферах, які зараз потребують самому пильної уваги з боку уряду. Отже, які реформи чекають на Україну в 2016 році?
Очевидно, що на швидке поліпшення ситуації в країні сподіватися не доводиться. Тому вирішено було в першу чергу урізати державні витрати. У найближчих планах — переглянути систему пільг як для чиновників , так і для населення (на підтримку незахищених верств йде менше третини виділених на це бюджетних грошей), а також істотно прорідити ряди чиновників, прокурорів та працівників правоохоронних органів.
У перспективі 2016 року в Україні збираються перейти на 12-річну систему шкільного навчання , при якій в останніх класах діти зможуть отримувати профільну освіту. При цьому для першого атестата буде досить не 11 а дев'яти років – після закінчення цього терміну учень зможе покинути школу.
Експерти відзначають, що користь від такого кроку дійсно може бути. Однак, щоб відчути її, доведеться зачекати кілька років: систему треба реформувати акуратно і дбайливо. Крім того, залишається відкритим питання про педагогічний склад, якому належить вчити українських дітей по-новому.
У зміні цієї галузі чітко простежуються два вектора. Перший – впровадження страхової медицини. Очевидно, процес пройде нелегко, оскільки це питання є для суспільства одним з найболючіших. Безкоштовне медичне обслуговування – один із ключових концептів радянського минулого, за яким жалкують люди «тієї» формації.
Корупція і хабарництво і так фактично зробили ці послуги платними. Однак перспектива офіційного переходу на страхову медицину цілком передбачувано викликає у зазначених колах (а літніх людей в Україні більше, ніж молодих) хвилі обурення. Що, до речі, створює відмінний грунт для передвиборчих спекуляцій.
Другий вектор – поліпшення якості існуючих послуг. Для цього планується навести порядок у фармацевтичній галузі, налагодити процес ліцензування лікарських засобів, проведення держзакупівель передоручити міжнародним організаціям, розробити стандарти медпослуг та тарифи на них, забезпечити пацієнтам можливість самим вибирати лікарів, а зарплати останнім визначати, виходячи з їх завантаженості.
Як і охорона здоров'я, це один з наріжних каменів глобальної реформи, яка зараз проводиться в Україні. Будь-які спроби зрушити систему з місця викликають хвилі обурення в суспільстві, часто підігріваються популістськими заявами з боку певних політичних сил. Популістськими – тому що існуюча пенсійна система об'єктивно потребує повну зміну.
Співвідношення кількості пенсіонерів та працюючих громадян постійно змінюється, і не на користь останніх. Навантаження на працездатне населення нестримно зростає, але при цьому громіздкий апарат, що обслуговує систему, «з'їдає» більше, ніж спрямовується на цільові потреби. Єдиний вихід з такої ситуації – зберегти систему пенсійного страхування.
У 2016 році важливо запровадити накопичувальну систему і розвинути недержавне пенсійне страхування. Актуальність таких рішень стає все більш очевидним: в Україні підвищено пенсійний вік, і при поточному стані справ людина ризикує все життя працювати на пенсійний фонд, а потім не встигнути скористатися пенсією.
Все ті ж корупція, кумівство і кругова порука, а також абсолютна недовіра українців – ось три основні проблеми існуючої правоохоронної системи. Цим просякнута вся сфера, так що заміна окремих ланок ланцюга ситуацію змінити неспроможна. Попереду повна реформа: Україна отримає детективів, які замінять одночасно оперативних працівників і слідчих.
Не виключена поява спеціалізованого державного органу, який буде займатися розслідуваннями, а містам можуть дозволити формувати власну поліцію. Реформа в галузі вже почалася. У Києві з'явилася нова патрульна служба, яка замінила одночасно міліцію і державтоінспекцію.
Найближчим часом така зміна чекає Одесу, Львів і Харків, а після них – Хмельницький, Луцьк, Миколаїв та Дніпропетровськ. Поступово поліція витіснить стару міліції по всій країні. Проект для країни пріоритетний, оскільки саме від довіри до правоохоронних органів залежить довіра до українського керівництва в цілому. Однак швидкість реформи буде залежати насамперед від фінансування.
Ще одне болюче для України питання. Які б реформи не були проведені в інших сферах, будь-які суперечки ведуть до суду. Тому існуючі в судовій сфері проблеми (в першу чергу — корупція, кумівство і неможливість покарання) зводять усі зусилля нанівець. Система гостро потребує реформи і «перезавантаження». Попереду зміна законодавства, що регулює діяльність суддів.
В першу чергу планується доопрацювання деяких положень Конституції, впровадження нового підходу до призначення суддів і т. д. Серед основних завдань реформи — зняття недоторканності суддів, неупереджене їх призначення, проведення атестацій для всіх, хто вже працює в сфері, а в майбутньому – повне оновлення та суддівського корпусу, і всієї системи.
Як і багато інші правові документи, закони про зайнятість дісталися Україні у спадок від радянської системи. Ринкова економіка, в умовах якої живе країна, далека від планової. Реалії ринку праці давно не вкладаються в старий кодекс. Що призводить до незахищеності працівників і роботодавців, і до різних зловживань. Потужна в СРСР, сьогодні система профспілок в Україні ослабла, тому захистити співробітників часто нікому.
Для зміни ситуації депутати і профільне міністерство готують новий кодекс про працю. Планується, що в ньому будуть закріплені принципи, які відкриють ринок для інвесторів, але при це захистять потенційних співробітників. З нововведень варто також відзначити ймовірність відмови від використання трудових книжок.
Головним завданням, яку зараз вирішують чиновники, є безпека енергетичної сфери. Тут є над чим працювати: в галузі багато проблем. І в тій ситуації, яка склалася в Україні, всі вони одночасно дали про себе знати. Події на сході країни відрізали від решти безліч енергодобивающіх підприємств. Запасу не було, а галузь в цілому виявилася малоефективною, так як вирішити проблеми вдалося не відразу.
Дана сфера потребує реформування. Попереду — пошук інвестицій, налагодження роботи підприємств, які ще можна врятувати, і т. п. Фінансувати реформу будуть, очевидно, з декількох джерел. Частина грошей заощадять за рахунок перегляду знижок і субсидій, частина отримають у вигляді плати від населення – тарифи вже були підвищені , а решта візьмуть на себе держбюджет і міжнародна допомога.
Незважаючи на великий аграрний потенціал України, про її продовольчої безпеки говорити поки рано. В країні не врегульовані земельні відносини; сільськогосподарський бізнес отримує недостатньо підтримки з боку держави; у таких підприємств немає можливості виходити на широкий світовий ринок. З останнім пунктом проблема частково вирішена.
Київ і Євросоюз домовилися про Зону вільної торгівлі і, якщо все піде як треба, вже з 1 січня 2016 року українські товари, в тому числі і аграрна продукція, вийдуть на європейський ринок. Однак земельна реформа залишається однією з пріоритетних. Попереду — завершення роботи по створенню автоматизованого земельного кадастру, розмежування земель за призначенням і т. п.
Першочергові завдання реформи – створення суспільного мовлення. Ситуація на сході показала, як сильно недоинформированность впливає на обстановку в країні, тому організація грамотної інформаційної політики стала однією з пріоритетних завдань. Було створено профільне міністерство, а також відкрито ряд проектів в ЗМІ. Зокрема — англомовний канал міжнародного мовлення Ukraine Today, особливо актуальний, оскільки 2016 р. оголошено роком англійської мови в Україні .
Крім того, державні канали радіо і телебачення планується зробити громадськими – ця практика широко поширена в Європі. Головне завдання реформи – позбавити ЗМІ від політичного впливу. Приватне фінансування при цьому буде замінено бюджетним. Рух до нових стандартів суспільство почало самостійно — у червні 2013 р. був анонсований, а в листопаді того ж року запрацював інтернет-телеканал «Громадське.tv» («Общественное.tv»).
Фінансування каналу здійснювалося благодійними фондами, грантами іноземних держав та пожертвами українців. Держава приєдналася до ініціативи і початок розвивати громадське мовлення на своїх майданчиках. Зараз нововведення «обкатують» на колишньому Першому національному каналі. З квітня він працює у форматі громадського і називається «UA:Перший» («UA: Перший»). У нову форму планується перевести всі державні теле - і радіоканали.
Значні зміни торкнуться і суспільство. Сплеск соціальної активності останніх двох років призвів до активізації громадських організацій і зростання ролі громад у житті країни взагалі та населених пунктів зокрема. Крім того, Україна рухається до децентралізації влади. Йдеться насамперед про розвиток місцевого самоврядування і розширення можливостей громад. З одного боку, місцеві влади отримають можливість розпоряджатися коштами, які запрацює населений пункт.
З іншого, їх нові повноваження дозволять розвивати його самостійно, адже тільки працюючи на місці можна точно знати, які потреби міста є найбільш гострими і який напрям господарства слід розвивати. При цьому активна громадськість не дозволить чиновникам зловживати повноваженнями. Створення форм місцевої демократії та поліпшення нормативно-правової бази, яка дозволить їм ефективно функціонувати, – одне з пріоритетних напрямків української політики.
На жаль податкова реформа залишається болючим місцем української економіки. І на відміну від попередніх пунктів тут оптимістичних прогнозів бути не може. На сьогоднішній день в тіні знаходиться до 70% української економіки. Тільки її наявність пояснює те, чому жителі України поки живуть багатше жителів країн Центральної Африки, адже середня зарплата в країні давно на рівні типової бананової республіки. Чого ж чекають від уряду підприємці?
На сьогоднішній день, податкове законодавство в Україні залишається одним із найскладніших у світі. Уряд Арсенія Яценюка не знає інших способів поповнення скарбниці, крім, як додавання нових податків і підвищення їх ставок. Так в кінці 2014 року були додані податки на автомобілі, нерухомість, військовий збір (згодом скасований), пенсії понад 3654 грн і навіть на пасивні доходи (!), начебто роялті або дивідендів.
Ніякого обґрунтування доцільності нових податків від уряду не надходило, рівно як і консультацій з представниками бізнесу. Виходячи з цього і концепції «податкової реформи» на 2016 рік, вже запропонованої міністром фінансів Наталія Яресько, можна припустити, що уряд продовжить закручувати гайки, тим самим сприяючи подальшому відходу економіки в тінь.
Як нововведення, у 2016 році планується підвищення ставки єдиного податку до 20% для тих, що працює за спрощеною системою оподаткування (зараз 4% + внесок у пенсійний фонд). Якщо цей закон буде прийнятий, країну чекає черговий колапс малого і середнього бізнесу. А він буде прийнятий, так як рекомендований МВФ — організацією, яка кредитує Україну. Тисячі айтішників дивляться в далечінь і пакують валізи — при новій системі працювати в Україні їм просто невигідно. Підводячи підсумки — в 2016 році ніякої реальної податкової реформи 100% не передбачається.
