Останній місяць осені в Україні відзначений кількома святами самого різного толку. У списку є й світські і релігійні, і веселі, і сумні заходи. А ось на додаткові вихідні розраховувати не доводиться: українці будуть відпочивати лише вісім днів, і всі вони припадуть на штатні суботи та неділі. Тим не менш, студенти зможуть шумно погудіти у свій «професійний» свято, а вся Україна відзначить День Гідності і Свободи.
Святкової ця дата стала в 1997 р. День вибраний не випадково — у нього Православна церква вшановує пам'ять Нестора Літописця. А його вважають послідовником солунских братів Кирила та Мефодія, які створили слов'янський алфавіт і відкрили нову еру в історії Київської Русі — книжкову. Нестор Літописець – чернець Києво-Печерської Лаври. Вважається, що він як мінімум зібрав з розрізнених частин воєдино (або навіть сам написав) «Повість временних літ».
Це був перший і, мабуть, найважливіший письмовий джерело з ранньої історії Київської Русі. Крім того, він залишив після себе кілька важливих агіографічних праць – житія святих Бориса і Гліба, а також настоятеля Лаври Феодосія Печерського. Нестора шанують як великого книжника, людини, з якого в українській державі почалися історія, література, культурологія та етнографія, а також покровителем мудрості та наук.
День української писемності та мови святкується на державному рівні. До пам'ятника Нестору на знак вшанування приносять квіти, в країні проводяться заходи, присвячені українській мові та культурі – флешмоби, презентації, концерти та літературні читання. За традицією в цей день відкривається і черговий тур Міжнародного конкурсу знавців української мови імені Петра Яцика – відомого мецената.
Крім того, 9 листопада проводиться національний диктант єдності. Його пишуть одночасно всі бажаючі – завдання транслюється по Національному радіо. Мабуть, це сама яскрава традиція, пов'язана зі святом, і її можна було б багато в чому порівняти з флешмобом. Славний звичай завели в 2000 р., і через 11 років до нього приєдналося понад 17 мільйонів осіб!
Листи з записаним під диктовку текстом приходили на Хрещатик, 26 де розташована Національна радіокомпанія, і доставляли їх не тільки з України, але й з-за кордону: Польщі, Білорусі, Німеччини, Бельгії і зовсім вже здалеку – як виявилося, українська мова люблять і в Таїланді. В останні роки інтерес до свята постійно зростає, так що гуляння стають все більш масовими.
Свято самої безтурботної частини суспільства (принаймні, до початку сесій) українці відзначають разом з усім світом. Адже саме в цей день веселяться студенти по всій земній кулі. Треба сказати, що це не єдине свято учнів Вузів — у кожного університету, інституту, технікуму і т. п. є ще й власні приводи для радості і веселощів. Вони випадають на пам'ятні для навчального закладу дати — наприклад, день заснування.
Крім того, свята трапляються і на окремих факультетах. Молодь не упускає можливості повеселитися і в Тетянин день, 25 січня. Тим не менш, 17 листопада вважалося святом студентів з часів заснування Московського університету. Поки Москва була столицею, а зазначений ВНЗ – самим головним в СРСР, урочиста дата була такою для всього студентства.
На хвилі переосмислення минулого в Україні від цієї традиції відходять, але іноді вона все-таки дає про себе знати. Як би там не було, 17 листопада студенти України солідарні один з одним і зі своїми колегами з академічних аудиторій у всьому світі: вони влаштовують гучні святкування, влаштовують концерти і конкурси краси, фестивалі і просто гучні вечірки.
Один з молодих українських свят, має, тим не менш, непросту історію і подвійне значення. Вперше цей день як святковий був відзначений у 2005 р. за указом президента Віктора Ющенка. Підставою стало початок Помаранчевої революції у 2004 р. Тоді свято був названий Днем Свободи, і під таким іменем проіснував протягом шести років — до 2011 р. Новий президент Віктор Янукович скасував указ свого попередника.
Надбанням масового протесту семирічної давності було відмовлено в актуальності, і відзначати початок революції перестали. Однак історія наполеглива — так сталося, що саме 21 листопада українці знову вийшли на Майдан, щоб висловити невдоволення владою. У 2013 р. приводом став раптовий відмова тандему Віктора Януковича та Миколи Азарова (тодішнього українського прем'єра) від підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом.
На пропозицію журналіста Мустафи Найєма вийти на головну площу країни відгукнулися тисячі киян. Це стало початком Евромайдана, який пізніше переріс у Революцію Гідності і привела до втечі чинної влади, кривавої бійні на Інститутській, спалах сепаратизму на сході країни і антитерористичної операції.
13 листопада 2014 р. новий президент України Петро Порошенко підписав указ про заснування нового свята — Дня Гідності і Свободи. Ця дата покликана відзначити початок двох знакових для сучасної української історії подій: двох Майданів, сплесків пасіонарності, на яких українці самовіддано відстояли головний принцип демократичного суспільства – можливість народу керувати країною.
Основні заходи пам'ятного дня в 2014 р. були траурними. Вони зосередилися головним чином на подіях кінця 2013 – початку 2014 р., які призвели до трагічних наслідків. Перші особи держави та прості громадяни вшанували пам'ять загиблих на вулиці Інститутській від куль снайперів, у школах були проведені уроки Гідності, пройшли зустрічі з учасниками подій на Майдані. Також відбувся Марш Гідності.
Цей пам'ятний день не має фіксованої дати. Він відзначається у четверту суботу листопада, як Національний пам'ятний день. Українці згадують своїх співвітчизників, які загинули внаслідок голодоморів, влаштованих на території країни. Мова йде про трьох періодах: голод 1921-19231932-1933 та 1946-1947 рр. Пам'ятні заходи проходять у всіх містах країни.
Головні з них відбудуться в Києві, в Національному музеї «Меморіал жертв Голодомору» на Печерську. У цей день перші особи держави приносять до пам'ятників не тільки квіти, але і символічні горщики зі свічками і зерном. Суспільство теж висловлює свою скорботу — головним символом цього стає палаюча свічка. Її зображення розміщають у куті екрану багато телеканали.
По всій країні проходить акція «Запали свічку», в рамках якої на головних площах міст запалюють свічки. Але до акції приєднуються і ті, хто не поїхав в центр. Свою скорботу українці висловлюють тим, що ставлять свічки на вікна своїх будинків. Акція починається після всеукраїнської хвилини мовчання, яка проходить в 1600.
Пост , попередній Різдво — одне з найголовніших в році. Його ще називають Пилипівкою, або Пилипівкою, бо він починається на наступний ранок після дня пам'яті апостола Пилипа. Триває піст 40 днів, що по значущості наближає його до предпасхальному.
Молочні та м'ясні продукти, а також яйця — під суворою забороною. По середах і п'ятницях у рослинну їжу можна додавати рослинне масло, а по вівторках і четвергах це робити дозволяється. У вихідні дні – по суботах і неділях – стіл можна урізноманітнити рибою, але тільки до 2 січня.
